March 15th, 2006

"ПОЧЕМУ ЧЕЛОВЕК ПИШЕТ ПЬЕСЫ?"

Ежедневная украинская газета "День", №41, среда 15 марта 2006


В Луганском академическом украинском музыкально-драматическом театре состоялась премьера спектакля «Экстези» — любовь» по пьесе современного киевского драматурга Татьяны Иващенко. Этот спектакль — не единственный из перечня современной драматургии в репертуарной афише, театр старается уделять внимание творчеству современных авторов. И что интересно, новая пьеса — это уже вторая пьеса Т. Иващенко в репертуаре луганского театра. Перед этим была поставлена сценическая история семейной жизни и душевных терзаний Ивана Франко — драма «...Мені являлася любов». Постановку осуществил главный режиссер театра Владимир Московченко, сделавший и музыкальное оформление спектакля, насыщенное зажигательными ритмами молодежной дискотечной культуры.
 

Ходы сюжета пьесы, тему которой можно эмоционально обозначить вопросом «Наркотики — путь к свободе?», изобилуют детективными поворотами. Убийства, журналистские расследования, депутаты, сколачивающие состояния на производстве наркотиков и ратующие за их свободное хождение в стране, наркодельцы, держащие сети распространителей и, словно марионеток, дергающие когда-то нормальных мальчиков и девочек за разбуженные низменные инстинкты. Какой-то глобальный страшный эксперимент над человеческой психикой.
 

Спектакль имеет яркую театральную форму, актеры работают в современной экспансивной манере. Сценографический образ спектакля (художник Ирина Лубская) — дискотека с иллюзорным ощущением вечного праздника жизни и почти осязаемым желанием персонажей бездумно прожигать время. Легкие трансформирующиеся платформы, способные быстро менять расположение, оперативно задают иное пространство и создают новые мизансцены, задавая тот темп и ритм, к которому мы уже приучены клиповой калейдоскопичностью смен визуальных картинок. В этом убыстряющемся темпе сценического повествования словно сосредотачивается стремление героев убежать от настигающей их реальности. Кстати, оригинальное название драмы Татьяны Иващенко и есть «Бегство от реальности», попытка избежать остановки, во время которой возможна трезвая оценка происходящего.

«В МОЕЙ ГОЛОВЕ ВСЕГДА ЗВУЧАЛИ ДИАЛОГИ»

Collapse )

"ЕКСТЕЗІ - ЛЮБОВ"

Чому людина пише пєси?

Газета «День», №41, середа, 15 березня 2006.

Алла Підлужна.

У Луганському академічному українському музично-драматичному театрі відбулася прем’єра вистави «Екстезі» — любов» за п’єсою сучасного київського драматурга Тетяни Іващенко. Ця вистава — не єдина з переліку сучасної драматургії в репертуарній афіші, театр намагається приділяти увагу творчості сучасних авторів. І що цікаво, нова п’єса Т. Іващенко — вже друга в репертуарі луганського театру. Перед цим була поставлена сценічна історія сімейного життя і душевних страждань Івана Франка — драма «...Мені являлася любов». Постановку здійснив головний режисер театру Володимир Московченко, який зробив і музичне оформлення вистави, насичене запальними ритмами молодіжної дискотечної культури.

Ходи сюжету п’єси, тему якої можна емоційно означити запитанням — «наркотики — шлях до свободи?», рясніють детективними поворотами. Вбивства, журналістські розслідування, депутати, які багатіють на виробництві наркотиків і ратують за їх вільний обіг у країні, наркоділки, які тримають мережі розповсюджувачів і, мов маріонеток, смикають колись нормальних хлопчиків і дівчаток за їхні розбуджені низовинні інстинкти. Якийсь глобальний страшний експеримент над людською психікою.

Вистава має яскраву театральну форму, актори працюють у сучасній експансивній манері. Сценографічний образ вистави (художник Ірина Лубська) — дискотека з ілюзорним відчуттям вічного свята життя та майже відчутним бажанням персонажів бездумно марнувати час. Легкі платформи-трансформери здатні швидко змінити розташування, оперативно задають інший простір і створюють нові мізансцени, задаючи той темп і ритм, до якого ми вже привчені кліповим калейдоскопом змін візуальних картинок. У цьому дедалі швидшому темпі сценічного оповідання мов зосереджується прагнення героїв утекти від реальності, що їх наздоганяє (до речі, оригінальна назва драми Тетяни Іващенко звучить так — «Втеча від реальності»), уникнути того моменту зупинки, під час якого можлива твереза оцінка подій.


Сцена з вистави Луганського академічного українського музично-драматичного театру "Екстезі" - любов".
Сніжана - Наталія Філіпенко. Нарком - Олександр Редя.