Татьяна Иващенко драматург (ivaschenkodrama) wrote,
Татьяна Иващенко драматург
ivaschenkodrama

ЖУРНАЛ "УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР" №4 2012

У журналі "Український  театр" №4 2012 р. надруковано матеріал про творчість драматурга Тетяни Іващенко і актриси Лариси Трояновської.

укр ьеаьр и№4 2012

http://presspoint.ua/press/pressiteminfo/8627



LT LT 1




"...Згодом у творчій долі Лариси Трояновської з’являється драматургія Тетяни Іващенко, що на­ завжди стає для неї визначальною і найбажані­шою для втілення на сцені. Перша п’єса Т. Іващен­ко «Зумій за хвіст спіймати бісенятко» з’явилася на сцені Театру на Подолі, в ній Лариса Троя­новська і Сергій Бойко розіграли комедійну си­туацію про варіанти, як можна вийти заміж. По­тім була вистава «Я убив» і, зрештою, знакова як для драматурга, так і для актриси – «Таїна буття». То були часи, коли видатні люди переставали бути «пам’ятниками на постаментах», коли гляда­чів цікавило, якою саме людиною передусім був той чи інший відомий митець. І Тетяні Іващенко вдалося у п’єсі «Таїна буття» вивести на сцену не бронзового Каменяра, а живого й страждаючого Івана Франка, з усіма його душевними переживаннями, болями втратами. В хронології п'єси - історія одруження  й сімейного життя Франка з Ольгою Хоружинською. Роль Франка виконує Володимир Кузнецов. У виставі вдалося витримати баланс побутового і поетичн Франко-Кузнецов повставав розгубленим  і переконаним, люблячим і ніжним байдужім, цілеспрямованим і ніжним. Хоружинська-Трояновська  - дружина генія і тут актриса використовує усю палітру переживань жінки, яка прагне кохання, любить сама і хоче відповіді на свої почуття. Вона не може бути лише соратником і другом, та Франко не годен дати їй кохання, не для неї він напише верршинні: "­Чому являєшся мені у сні?..." Сценографічним образом вистави (художник О.Карпусь) стає залізне ліжко без сітки, тільки з остовом, на який з різних боків присідають чоловік і жінка. Ліжко, що повинно об'єднувати подружжя, своїм чорним проваллям назавжди роз'єднує. На високу ноту співчуття долям цих людей виводять актори історію Франко і Хоружинської.
Ще одну історичну особу, завдячуючи п'єсі Тетяні Іващенко, довелося зіграти Ларисі Трояновській. Вистава "Мне тесно в имени своем..." йде на сцені Київської майстерні театрального мистецтва "Сузір'я". В дкетній виставі Трояновська грає Айсидору Дункан, у ролі Єсеніна Євген Нищук. Знову любовно-сімейні стосунки, дещо іншого характеру, хоча також із поетичною натурою. В образі видатної танцівниці Лариса Трояновська йде насамперед від людського. Танців, звісно, немає, перетанцювати Дункан - марні намагання; завдання в іншому - спробувати передати переживання талановитої іноземки, яка опинилася в революційній Росії, затягнута у вир шаленої особистості Єсеніна. Актриса надзвичайно темпераментно, чуттєво передає стан героїні, на яку несподіванно звадюється кохання. Тетяна Іващенко у своїх творах рішуче відмовляється від однозначності характерів, заглиблюючись у стосунки шероїв, драматург завжди дає простір для акторської фантазії. В її конкретних історичних персонажах виконавець завжди може знайти щось суголосне особистим переживанням, власним міркуванням. "Мне тесно в имени своем..." побудовано у вигляді діалогів, актори існують у образах і поза ними, коментуючи дії своїх персонажів. У цій подвійній грі створюється певний стереотип, через що образи стають об'ємними, надзвичайно інформативними. У просторі вистави любов наче вібрує, її флюїди можна відчути фізично. Остання фраза Айседори до Єсеніна, з яким ролучається: " Я тебя люблю, а ти?" тане в повітрі без такої очікуваної відповіді..."


http://issuu.com/culture.ua/docs/ukr_teatr__4_edited_for_web
Tags: Лариса Трояновська, журнал "Український театр"
Subscribe

Comments for this post were disabled by the author